Результати аналізу експертного середовища УКФ та його впливу на реалізацію культурно-мистецьких проєктів

Мета дослідження - збір інформації про готовність та можливості представників сфери культури та креативних індустрій працювати на перемогу та відбудову України, визначення значимості експертного середовища та його впливу на реалізацію культурно-мистецьких проектів.

Опитування проводилось з 22 червня до 4 липня цього року методом електронного анкетування шляхом суцільного добору фахівців в сфері культури та креативних індустрій, які були або на сьогодні є експертами експертних рад Українського культурного фонду. Зокрема, респондентами були експерти Експертних рад 2018-2022 років. Анкету було розіслано на 1009 електронних адрес.

Загальні відомості про респондентів

До опитування долучився 396 респондент: 258 жінок та 138 чоловіків, що становить 65% та 35% відповідно (Діаграма 1).

Експерти, які взяли участь в опитуванні, представляють різні сектори культури, хоча найбільше представників секторів аудіовізуального мистецтва (23%), культурної спадщини (21%), культурних та креативних індустрій (19%) (Таблиця 1).

З усієї множини респондентів, 186 (близько половини - 48%) були експертами експертних рад Українського культурного фонду лише раз, в тому числі 98 (25%) вперше виступили в ролі експертів у 2022 році. Натомість, 205 експертів (52%) мали членство в експертних радах Українського культурного фонду два і більше років (детальніше в Таблиці 2).  

77% респондентів на час опитування перебували на території України і близько 23% за кордоном (Діаграма 2). 

Більшість респондентів, які евакуювалася з України у зв'язку з воєнними діями, перебувають в ЄС або країнах Шенгенської зони (76%).  

Міжнародна активність респондентів

Відповідь на питання щодо участі у волонтерському русі на підтримку України за кордоном (акції, інформаційні кампанії та просвітницька діяльність, збір коштів на потреби України, допомога вимушено переселеним особам тощо) надали 308 респондентів з 391, тобто 79% опитаних експертів експертних рад Українського культурного фонду. З 220 осіб (72%) з тих, що надали відповідь, або 56% від загальної кількості респондентів беруть участь у волонтерському русі. При цьому 117 осіб (39%) респондентів, які надали відповіді або 30% від усіх опитуваних роблять це регулярно (Діаграма 4).  

На питання: «Якщо ви берете участь у русі щодо підтримки України за кордоном, розкажіть детальніше про ваш досвід», респонденти зазначали здебільшого культурно-мистецькі проекти, інформаційні акції, участь в публічних акціях. Слід зазначити, що чимало респондентів здійснюють активності відразу в кількох напрямках волонтерської діяльності (Діаграма 5). 

Умови професійної діяльності респондентів

Більшість респондентів (60%) вказують на те, що їхня ситуація з роботою не змінилась, оскільки вони працюють там, де і раніше. 17% експертів експертних рад Українського культурного фонду вказують, що мають роботу тільки формально, ще 12% - залишились без роботи взагалі. Водночас, 8% змінили роботу. 

Найбільше респондентів до початку повномасштабного вторгнення російської федерації працювали в Києві (Діаграма 7). Після 24 лютого 2022 року, ситуація змінилась. Київ, як основне місце роботи, зазначили 49% респондентів, що на 14% менше довоєнного показника (63%). Разом з тим, зросла кількість людей, які реалізують трудову діяльність за кордоном (15%) (Діаграма 8). Звертаємо увагу на те, що в цих питаннях респонденти могли обрати кілька регіонів. 

Участь респондентів в експертних радах УКФ та оцінка ефективності їх діяльності

73% респондентів акцентують увагу на тому, що для них важливе членство в експертних радах Українського культурного фонду, оскільки таким чином вони роблять особистий внесок у розвиток культурного середовища. П'ята частина (23%) респондентів вказують на те, що це важливо для їхньої професійної діяльності. Матеріальна винагорода, як мотивація експертування, визначальна лише для 3% респондентів, а статусність має значення тільки для 1% (Діаграма 9). 

На питання: «Чи експертні висновки, які містять рекомендації підвищують рівень культурно-мистецьких проектів у часі?», 98% респондентів зазначили, що експертні висновки з рекомендаціями певною мірою впливають на рівень культурно-мистецьких проектів. Зокрема, 227 респондентів (57%) цілком погодилися, що висновки з рекомендаціями впливають на рівень культурно-мистецьких проектів, 161 респондент (41%) зазначили, що «так, частково». Лише 8 осіб (2%) вказали на відсутність такого впливу. (Діаграма 10). 

На питання щодо оцінки впливу експертизи Українського культурного фонду на якість реалізованих культурних проектів, половина експертів (53%) вказує на те, що «завдяки експертизі реалізовані цілком сприйнятні проекти». 38% переконані, що експертні висновки мають позитивний вплив на реалізацію культурно-мистецьких проектів (Діаграма 11).  

Показово, що респонденти переважно вважають наявну грантову систему розподілу державних коштів ефективною. Зокрема, 135 респондентів (34%) відповіли «Так», 226 респондентів (57%) - «Скоріше так». Неефективною системою розподілу коштів вважають 11 (3%) респондентів, 24(6%) зазначили «Скоріше ні»(Діаграма 12). 

Перевагами розподілу коштів у культурно-мистецькій сфері за грантовим принципом респонденти вважають: незалежність і об'єктивність вибору проектів (67%), максимальну прозорість (65%), компетентність і об'єктивність  осіб, що проводять відбір проектів (49%). (Діаграма 13).  

В переліку недоліків розподілу коштів у культурно-мистецькій сфері за грантовим принципом респонденти наголосили на довготривалості процесу надання гранту (55%), обмеженості пріоритетів (39%) та поетапності надходження коштів (23%) (Діаграма 14). 

Оцінюючи відповідність розподілу фінансування за програмами Фонду запитам та потребам галузі культури переважна більшість респондентів (98%) вважають розподіл фінансування за програмами Фонду таким, що відповідає запитам та потребам галузі культури частково (60%) або ж повністю (38%).(Діаграма 15). 

На питання про причини такої невідповідності, конкретну відповідь змогли надати лише 63 респонденти, що становить 16% від загальної кількості опитаних. (Діаграма 16). 

67% експертів експертних рад Українського культурного фонду вважають, що необхідно надавати перевагу у розподілі коштів на розвиток культури для територій, які зазнали руйнувань внаслідок воєнних дій (Діаграма 17). 

Відповідь на питання про причини необхідності надавати перевагу у розподілі коштів на розвиток культури для територій, які зазнали руйнувань внаслідок воєнних дій, дали 268 респондентів, що вдвічі більше респондентів з числа тих, хто в попередньому питанні дав негативну відповідь. 80% респондентів переконані, що для постраждалих від воєнних дій територій потрібно створювати окрему програму (Діаграма 18).   

4% респондентів вказали на те, що готові долучитись до розробки Національного плану відбудови України, а ще 94% відзначили, що вже залучені до цієї роботи (Діаграма 19).

Як показало опитування, експерти експертних рад Українського культурного фонду активно долучаються до волонтерської діяльності, зокрема до організації гуманітарної допомоги (29%) та збору коштів на потреби української армії (30%). Відповідь на це питання давали як респонденти, що перебувають в Україні, так і ті, які зараз за кордоном (Діаграма 20).  

В наступному питанні про те, чи готові респонденти на волонтерських засадах проводити експертне оцінювання у випадку продовження грантового сезону під час дії правового режиму воєнного стану, 33% готові це робити на волонтерських засадах в повному обсязі, 57% зазначили «Лише частково через основну зайнятість», і лише 10% відмовилися від експертного оцінювання за даних умов. (Діаграма 21). 

22% респондентів готові в повному обсязі брати участь у фандрайзинговій кампанії для забезпечення потреб Українського культурного фонду, тоді як 62% готові долучатися частково (Діаграма 22). 

На думку експертів експертних рад Українського культурного фонду, українській культурі можуть допомогти вижити під час війни та відновитися після неї, такі заходи як: гранти на проекти (76%), промоція українського культурного продукту за кордоном (48%), державна стратегія розвитку креативних індустрій (43%) (Діаграма 23). Респонденти могли обрати декілька варіантів відповіді. 

66% респондентів планують працювати експертами в наступних грантових сезонах, а 22% - сподіваються на це (Діаграма 24).

Із запропонованих у наступному питанні заходах з підготовки до експертного оцінювання, які доцільно проводити перед початком грантового сезону 2023 року, 102 респонденти (27%) зазначили необхідність завчасно підготувати методичні рекомендації, 98 (25%) - провести підсумкові засідання експертних рад з аналізом роботи минулих грантових сезонів, 89 (23%) - провести онлайн заняття, про необхідність сертифікації експертів зазначили 74 (19%) опитаних. (Діаграма 25). 

Загальний висновок

Підсумовуючи результати опитування, варто наголосити, що до нього долучились представники усіх секторів культури і мистецтв та, що важливо, експерти різних грантових сезонів. Більшість респондентів (77%) перебувають в Україні, але й ті, що були вимушені покинути територію України, активно допомагають у боротьбі з ворогом на інформаційному та культурному фронті, зокрема, понад половина (51%) респондентів, які евакуювались у зв'язку з воєнними діями, регулярно беруть участь у волонтерському русі. Експерти експертних рад Українського культурного фонду активно долучаються до волонтерської діяльності в Україні, зокрема до організації гуманітарної допомоги (29%) та збору коштів на потреби української армії (30%).

60% усіх респондентів вказують, що їхня ситуація з роботою не змінилась, оскільки вони працюють там, де і раніше, що дає надію на те, що креативний сектор економіки продовжує працювати та потенційно може стати одним із драйверів відбудови України. Водночас, діяльність опитаних культурних діячів та експертів і до початку війни, і зараз локалізована переважно у столиці.

Важливо усвідомлювати мотивацію участі в експертних радах Українського культурного фонду, адже для 73% респондентів членство в експертних радах Українського культурного фонду дає відчуття особистого вкладу в розвиток культурного середовища. Матеріальна винагорода як мотивація експертування визначальна лише для 3% респондентів.

98% респондентів переконані, що експертні висновки з рекомендаціями певною мірою впливають на рівень культурно-мистецьких проектів. Половина експертів (53%) вказує на те, що «завдяки експертизі реалізовані цілком сприйнятні проекти». 38% переконанані, що експертні висновки мають позитивний вплив на реалізацію культурно-мистецьких проектів.  

Респонденти переважно вважають наявну грантову систему розподілу державних коштів ефективною. Більшість респондентів (98%) вважають розподіл фінансування за програмами Фонду таким, що відповідає запитам та потребам галузі культури. 33% готові долучитись до експертного оцінювання на волонтерських засадах. 66% респондентів планують працювати експертами в наступних грантових сезонах, а 22% сподіваються на це.

Доцільними заходами перед початком грантового сезону 2023 респонденти вважають: завчасну підготовку методичних рекомендацій (27%), проведення підсумкових засідань експертних рад з аналізом роботи минулих грантових сезонів (25%) та онлайн занять (23%).